Край дасть школам на новы потребы
Пряшівскый самосправный край у новім школьскім році зафінанцує середнім школам, котры належыть під край, новы учебны потребы. Край каждій школі пошле єдно проценто з норматівного фінанцованя. Цалком такым способом край перерозділить 660 тісяч евр. Школы можуть фінанції схосновати на учебны
До Свідника іде кітайскый інвестор
Кітайскый інвестор, компанія Sensei Logistic планує у Свіднику вырабляти куфры. Свій задум презентовав почас пятніцьовой навщівы амбасадора Кітайской народной републікы на Словакії Лін Лін у Свіндику. Фірма уж теперь діє в Старій Любовні і хоче росшырити свою выробу. Іщі тот
Высокошколска русіністика на Словакії мать першого абсолвента докторьского штудія
Высокошкольска русиністіка на Словакії од 28-го авґуста 2018-го року зачінать писати свою нову історію. Інформовала о тім Анна Плішкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, де в тот день обгаїв свою дізертачну роботу Михал Павліч. Павліч
Свиднк буде мати нову домінанту міста
Свідницька радниця фінішує зо закінченьом памятника дотуляючого ся выроча заснованя Ческословацькой републикы. Новый буде заміненый замість старого, котрый колись стояв на місці званым „на пляцу“ і быв славностні уведженый до жывота 28. октобра 1928 року з нагоды 10. выроча взнику
Роботы на Тунелі Пряшів ідуть за планом
Роботы на будованю тунела Пряшів, котрый є частьов трасы Д1 Пряшів запад – Пряшів Юг, ся реалізують за становленым планом. Сконштатовав то заступця інвестора, Народной далничной компанії Ладіслав Дудаш, „зачало ся 31. Юла, тунел ся пробивать на двох челных частях
Петро Крайняк на бісіді у Свіднику
Піддукляньска бібліотека у Свіднику, Обчаньске здружіня Про Рутенія і свідницька орґанізація Русиньской оброды на Словеньску запрашають на подію під назвов О Русинах. На акції, котра ся одбуде 31-го авґуста в просторах свідницькой бібліотекы зо зачатком о пів пятій годині підвечур, буде
Посланці ПСК одобрили третю тогорічну зміну бютжету
Посланці Пряшівского самосправного края на понедільковім засідані одобрили рядом уж третю тогорічну зміну бютжету края. „Тота зміна бутжету принесла зміны передовшыткым в тім, же ся выділили средства на фінанціваня двох вызев Пряшівского самосправного края. Перша ся дотулять маріянскых путницькых місць,
Кандідатуру на пріматорку Снины оголосила Ґаландова
В слідуючіх комуналных выборах буде на посаду пріматоркы Снины кандідовати і Даніела Ґаландова. Од 2010-го року є депутатков Містьского заступительства в Снині, кандідовала як непартійна. Вже дакілько років діє в области всокочіня русиньскых памяток, причім ся анґажує і в русиньскім
Працовниці фінанчной справы затримали учтовны документы підозрілых обходных компаній у Свиднику
Цолникы із Кріміналного уряду фінанчной справы затримали учтовны документы підозрілых обходных компаній у Свиднику, котры подникають в землегосподарьскій області. У даных субєктах мало прийти до корочіня на дані з приданой годноты в одгадованій сумі 500.000 евр. Пресову аґентуру ТАSR о
Штуденты УПЙШ ся вернуть до будовы, котру знічів пожар
Навчаня штудентів Природонаучной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Кошіцях ся в слїдуючім академічнім роцї буде реалізовати в зреконштруованых просторах будовы, котрув в децембру 2016 пошкодив розсяглый пожар. Просторы мають быти святочно отворены 17. септембра. Про Tлачову аґентуру Словацькой републікы
В Кошыцях одкрыли памятник Янові Куцякові і його приятельці
Памятник вбитого новинаря Яна Куцяка і його приятелькы Мартіны Кушніровой славностні одкрыли в парку на Южній трєді в Кошыцях. На його одкрыті брало участь вецей як сто людей. Автором памятника є кошыцькый умелець Петер Калмус. За його словами не є
Бардейов буде мати ярок коло містьскых мурів
Mісто Бардейов, котре є записане до списку UNESCO, верне ся до подобы сперед стовкы років. Коло містьскых мурів хотять знова выбудовати вядяны яркы, жебы вызерали подобно, як то было в 15-ім столітю. Но тоты не будуть служыти нa oхраніня міста,
Урода на горнім Земплині є найнижша за послідні рокы
Жатва на горнім Земплині кінчить, урода є найнижшов за послідніх вісем років. Пресову аґентру ТАСР о тім інформувала Яна Шпунтова, директорка Реґіоналной землегосподарской і потравинарьской коморы в Гуменнім, під котру належать і окресы Снина і Меджилабірці. В тім року за
На выході зберають підписы за скорішу пензію
Як інформовав денник Кorzár, членове профсоюзів зберали в понедільок в Гуменнім підписы під петіцію з назвов Скоріше до пензії. Жадають схваліня певного віку одходу на пензію на 64 років і скорішый одход про жены, котрый бы быв повязаный із кількостьов
Одбылиа ся стріча родаків зо сел Руска Волова і Кленова
В гуменскім сканземі ся вчера одбыла стріча родаків зо сниньскых сел Руска Волова і Кленова, одкы походжають два обєкты, котры суть днесь в тім музею під голым небом. Іде о послеідню акцію зо серії стріч Родаків в сканземі. „Была то













