День Русинів на камюньскім амфітеатрі
5-го юла, на День святых славяньскых апостолів Кіріла і Мефодія, буде в селі Камюнка проходити Цілонародне свято Русинів Словакії. Тото зачне 16-ій годині перед храмом святых апостолів Петра і Павла в Камюнці, а потім буде продовжовати богатым проґрамом на камюньскім
З проєктом Аквавело фінішують
Вецей як 230 кілометрів циклістічных етап понукать словацька часть циклоокругу Аґвавело на території Поландії і Словакії. На словацькій території в послідніх днях докінчили дакотры циклотрасы в околиці Старой Любовні і теперь ся лем чекать на выучтованя словацькой часті циклоокругу. Фінішують
Од суботы ходять сезонны влакы через Лупківскый тунел
Желізніці і тот рік спустили сезонны турістічны особны влакы, котры ходять почас вікендів од 29-го юна до 1-го септембра меджі Саноком і Меджілабірцями через Лупківкскый тунел. З Меджілаборець ходить влак кажду суботу о 10.31 год. і 17.48 год, в неділю
Новый русиньскый документ – Воскресеніє народа
На Великій сцені Театру Александра Духновіча в Пряшові в суботу 29-го юна мав премєру інтересный i вызначный документарный філм під назвов Воскресеніє народа. На премєрі філму, окрем його авторів – Джона Ріґеті, шефа Корпорації русиньскых орґанізацій в Споєных штатах Америкы
Сниньску лавку, котра є в гаварійнім ставі заперли
Сниньску лавку про пішых через Ціроху з Уліцї СНП на Уліцю Светоплукову заперли. Статік в посудку звертав увагу на єй гаварійный став. В невыговлюючім ставі суть подля нёго порушены сходы. Головны i поперечны носникы a тыж страчене дебнiня суть згарджавены.
В Кошыцях розбивали крупы облакы авт
Выходом Словакії ся у четверь перегнали силны бурї. Пришли з Польщі, наперед засягли Пряшівскый край, пак ся пересунули до Кошыцького. Продовжовали направлїнём на юговыход, до Мадярьска і на Україну. Спроважаны были силныма, місцями і пріваловыма зражками. На многых місцях падали і
Астрономічный обсерваторій в Колоницькім сідлі мать нову атракцію
Астрономічный обсерваторій в Колоницькім сідлі в окресі Снина од 9-го юна нукать навщівникам нову атракцію. Мобілна Астрономічна Ротачна Станіця (М.А.Р.С.), так ся называть заряджіня на позорованя ночного неба і звізд з пологовательных кресел на круговій конштрукції, з котров ся дасть
До окресу Стропків піде на підпору реґіону 1,178 міліона евр
Влада Словацькой републикы абсолвовала далше із своїх выїздовых засідань, тотраз в Стропкові. Кабінет премєра Петра Пеллеґрініго прияв акчный план того окресу, котрый є так само меджі найменше розвитыма окресами на Словакії. Інформували аґентуры SITA i TASR. В найблизшых пятьох роках хоче
Меджілабірці мають грошы на здравотный центер
Міністерство здравотницьтва схвалило Меджілабірцям дотацію 782 352 евр на реалізацію проєкту центру інтеґрованой здравотной старостливости. Аґентуру TASR о тім інформовав пріматор міста Владіслав Вышньовскый. Центер буде подля пріматора в просторах бывшого шпыталю з поліклініков. В рамках проєкту ся має реконштруовати довєдна
У Воліці горіла пила. Шкода за вецей як 200.000 евр
Розсяглый пожар пилы в селі Воліця, Меджилабірьского окресу, пожарникам подарило ся вчера вечур локалізувати. Як про словацьку пресову аґентуру TASR повіла Зузана Фаркасова з Презідія Гасічского і захранного збору, на місце была призвана ехпертізна ґрупа на дослідженя причины выникнутя пожару
Крайняк діскутує о навчаню русиньского языка в окресах Снина і Меджілабірці
Днесь буде державный секретарь Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы Петро Крайняк в окресных містах Снина і Меджілабірці.Цільом навщівы двох окресів, в котрых жыє русиньске населіня, є обговорити можливости запроваджаня русиньского языка до навчалного процесу на школах, котры в
Пряшівскы посланці одобрили нову політику в області паркуваня в місті
Нова політика в області паркованя, котру вчера одобрили пряшівскы містьскы посланці, принесе реґулацію паркованя авт на місцях паркованя в центрі, як і на сідлісках. Мать быти 17 зон плаченого паркованя. Річна садзба за карту на паркованя про резідентів даной зоны
Вырава достала дотацію на реконштрукцію колишньой основной школы
Вырава є невелике русиньске село, котре у своїй історії зазнало і свої звучны часы, але і свою стаґнацію. На початку 20. столітя село мало вецей як 400 жытелів. Было то централне село, з урядом нотаря, жандарьсков станіцьов, а пак і
Пряшівскы крайскы депутаты розділили грошы
Суму 19,2 міліона евр на понедільковім засіданю розділили пряшівскы крайскы депутаты. Іде о фінанції в рамках Вызвы про реґіон. Цілково підпорили 27 проєктів в трьох областях. Єдночасно підняли цілкову суму грошей выділеных на вызву на друге коло о далшых 834
Габурчане роблять вшытко прото, абы село было про каждого атрактівне
Габура в 1940-ім року мала 1450 жытелів. Днесь у селі жыє коло 500 людей. Причінов даного ставу є передовшыткым міґрація за роботов молодых Габурчанів до міст близкой околіці. Но Габурчане вірять, же сітуація ся раз може змінить і чісло жытелів














