Латвія у вівторок собі споминковыма подіями припомянула жертву «Кровавой неділі» у Вілнюсі сперед 35 років. Інформує о тім аґентура DPA. На памятку кровавых подій підчас снагы о незалежність од Совітьского союзу вынятково засідав і літовскый парламент. Презідент Ґітанас Науседа підчеркнув, же слободу треба бранити повторюючо, і варовав перед пресвідчіням, же бої за слободу суть минулостьов і были выграны. „То не є правда, і кровопролитя на Україні нам припоминать ціну слободы, котру мусиме быти фурт приправлены заплатити,“ повів Науседа. Около телевізной вежы і розгласу 13-го януара 1991-го року цівілісты вытворили жывы ланцугы, жебы ненасилным способом забранили обсаджіню даных стратеґічных обєктів совітсков армадов. Вояци і шпеціалны силы KGB (Alfa) напали неозброєных людей і телевізну вежу і высылач обсадили. Загынуло 14 людей і коло 600 было пораненых. На їх памятку ся каждарічно одбывають споминковы події і припоминать ся День охранців слободы. Літва уж 11-го марца 1990-го року як перша побалтьска країна обновила штатну незалежність, што Москва одмітала признати. Масакер і обсаджіня телевізной вежі ся поважує за зломовый пункт в снажіню трьох побалтьскых штатів – Латвії, Лотишска і Естонії – о незалежность од Совітьского союзу, котрый їх по другій світовій войні насилно анектовав. (TASR, Пкф)