Выголосили далшый річник конкурзу Ідь і фоть
Крайска орґанізація турістічного руху Северовыход Словакії приготовила 14-ый річник фотоґрафічного конкурзу Ідь і фоть – Пряшівскый край. Фотоконкурз уж веце як декаду мотівує людей обявльовати і захопити унікатны місця Пряшівского краю. Новотов актуалного річника є катеґорія присвячена дітячім авторам і
Погода 09.03.2026
Днесь є ясно аж напівхмарно, переходно звекшена хмарность. Найвысша денна теплота од 12 до 18 ґрадусів. Дує слабый вітор. Найнизша ночна теплота 1 аж -4, місцями, главно назаді 6 аж 1 ґрадусів. (SHÚM, Пкф)
Братіслава має нового єпарху. Став ним Преосвященый владыка Мілан Лах
В пятніцю 6-го марца 2026-го року Папа Римскый Лев XIV. прияв зречіня ся уряду братіславского єпархы – Преосвященого владыкы Петра Руснака. Єдночасно призначів новым єпархом дотеперішнього помічного братіславского єпіскопа – кір Мілана Лаха. В братіславскім Катедралнім соборі Воздвиженія Честного і Жывотворящого
Погода: 06.03.2026
Ясно і тепло. Найвысша денна теплота 12 аж 17 ґрадусів. Теплота на горах у вышцї 1500м около 5 ґрадусів. В ночі ясно аж півясно, вынятково молга або низка хмарность. Найнизша ночна теплота 3 аж -2 ґрадусы. В суботу переважно ясно.
Стропків дарує партнерьскому місту Нововолиньск 5000 евр на ґенераторы
Партнерьскому місту Нововолиньск на Україні дарує місто Стропків 5000 евр на закупліня ґенераторів і далшого потрібного матеріялу на змірніня наслідків недавного дронового атаку. Як пресаґентуру TASR інформовав говорця міста Стропків Петер Новак, у фебруарі ся місто, оддалене од польско-україньской границі
Карпатьска писанка 2026 выставлює творы веце як 50-ох авторів
Вігорлатьскый музей в Гуменнім у співпраці із Окреснов орґанізаційов Унії жен Словакії і тот рік зорґанізовав вже 34-ый річник меджінародной конкурзной выставы під назвов Карпатьска писанка 2026. До конкурзу, в котрім мож писанкы робити різныма, веце і менше познатыма техніками
Потравинарі і ремеселници можуть здобыти реґіоналну марку
Кошыцькый самосправный край (КСК) глядать далшы Реґіоналны продукты Кошыцького краю і Традічны выробкы Кошыцького краю. В попередніх днях выголосив вызву на передкладаня жадостей о їх уділіня. Выробцьове із реґіонів Абов, Ґемер, Спіш і Земплін можуть свої жадости подавати до 23-го
Польско-словацькы партнеры ПСК підписали контракты ку малым проєктам в Проґрамі Interreg
Польско-словацькы партнеры Пряшівского самосправного краю (ПСК) підписали контракты ку малым проєктам в Проґрамі Interreg. Як інформовало Одділіня комунікації ПСК, в плані, окрем іншого, суть фолклорны події, фестівалы, освітні актівности, котры скапчають жытелів словацько-польской граніці. На теріторії Пряшівского краю іде о
В Пряшові на Гвіездославовій улиці буде нова модерна матерьска школа
На Гвіездославовій улиці в Пряшові взникне нова матерьска школа (MŠ) вєдно зо школсков їдальньов. Пряшівскы містьны посланці о тім вырішыли на своїм предвчерайшім засіданю. Школа взникне к 10-му марцу 2026-го року, до реґістра єй має радниця записати до кінця марца.
Далша публікація із серії ТАД представлює плодну роботу Валерія Купкы
Перед недавном была выдана Выдавательством Пряшівской універзіты нова книга, котру приготовив уж традічный тандем літературознателів із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові – Валерій Падяк як головный редактор, і Михал Павліч. Іде о книгу, яка дістала назву Театер
Снина здобыла підпору на черезгранічный проєкт
Місто Снина розшырить співпрацу із польскым містом Каньчуґа посередництвом сполочных шпортовых і културных актівностей. Уможнить то проєкт під назвов Културов і шпортом ближе ку собі, котрый є заміряный на посилніня партнерства меджі інштітуціями і жытелями пригранічных реґіонів. Як інформовала самосправа,
Чісло навщівників Пряшівского края досягло в році 2025 історічне максімум
Чісло навщівників Пряшівского края досягло в році 2025 історічне максімум. Пряшівскый край привабив веце як 1,1 міліона навщівників, котры были уквартельованы в заряджінях Пряшівского края. Меджірічно іде о веце як сімпроцентный рост, переконаный быв і історічно найуспішнішый рік 2019. Заграничны турісты
Конференція припомянула оповіданя і будучность Земпліньской Шіравы
Земпліньску Шіраву, первісно выбудовану як охрану перед поводнями, в 70. роках подля історічных інформацій навщівило аж міліон турістів рочнї. Історію і будучность той локаліты приближыла четверёва конференція путёвого руху ,, Од переграды ку дестінації“ в Земпліньскім музею в Михаловцях. Цїлём
В Пряшові зачаладіяти шпеціалізована скораздравотна поміч з росшыреныма компетенціями
Шпеціалізована скора здравотна поміч (ŠRZP) зачала діяти в Пряшові. Як новый тіп станіці ю од середы як першу здравотну службу на Словакії зачала превадзковати Здравотна служба Кошыці (ZSKE). На соціалній сіті о тім інформовала ZSKE. „Членами даной посадкы суть здравотны
В Пряшові отворять выставу академічного маляря Михала Чабалы
З нагоды недожытых 85-ых народенин академічного маляря Михала Чабалы СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові приправує выставу ,,Михал Чабала – Знамый – Незнамый“. Вернісаж одбуде ся завтра 19-го фебруара о 16.00 год. в просторах музея. Пресаґентуру TASR о тім















