На Ґімназії армадного ґенерала Людвіка Свободы в Гуменнім привітали в пятніцю 23-го новембра 2018-го року преставителів із Руського Керестура, Сомбора, Апатіна і Сримской Митровіці, котры находять ся в сербскій Войводині. Як інформовав словацькый радійо Руской Бурзы Лем.фм, тамтешня ґімназія, котра

Чісло учнів, котры приймуть в будучім року середні школы, бы мало реалніше копіровати демоґрафічный вывой і потребы торгу праці. Выходить то з новой леґіслатівы, котров міністерство школства обмежыло правомочі крайскых парламентів і призначіло чісло учнів першых річників про вшыткы школы

В остатнїх днях ся в Жілінї стрїтила польско-словацька ґрупа рїшати вопросы меджідержавного транспорту. Вырїшила, же уже в лїтї 2019, зачнуть ходити влакы меджі Попрадом і западо-лемківсков Крыницёв. Русиньскы реґіоны з обидвох дерчав так будуть мати векы можности контактованя а підвышить

Пряшівскый самосправный край дістане фінанчну пожычку 12 міліонів евр на обнову драг другой і третьой класы. Фінанції про край схвалила на віторковім засіданю влада Словацькой републікы. Maтеріал кабінету предложыло міністерство фінанцій. Цільом є добудованя комплексной інфраштруктуры в краю, котрый мать

Міністерство културы Словацькой републікы скликало на днесь (22.11.2018) до Кошыць Стрічу представителів народностных меншын. В просторах Театру Талія буде бісіда о творіню Стратеґії розвитку містной і реґіоналной културы народностных меншын Словацькой републікы до року 2030. „Хочеме познати погляды містных і

Вчера в просторах Пряшівской універзіты  в Пряшові за участи А. Л. Федотова, амбасадора Російской федерації на Словакії, П. Коні, ректора Пряшівской універзіты і выконного директора фонду „Русский мир„ В. В. Кочіна, одбыло ся славностне одкрытя Російского центра. Російскый центер в

В неділю 18-го новембра умер у віці 79 років отець Франтішек Данцак, ґрекокатолицькый священик, публіціста, писатель. Отець Данцак народив ся 8-го фебруара 1939-го року у селі Варганівці. В часах делеґалізації Ґрекокатолицькой церькви в Чехословакії став православным священиком. Пізніше дістав ся

В долині де ся находять такы села як Якушівці, Солник, ці Корункова ся найвецей зо вшыткых дарить селу Колбівцям. Є то дане головне чіслом і штруктуров обывателів. Днесь в Колбівцях жыє выше 190 жытелів і з даного чісла половину творять

Дім пензіон має взникнути в будові бывшой матерьской школы на Дубнику в Гуменнім. Уже ся зачали роботы на ёго выставбі. Як інформовала Михаела Доханова з тлачового реферату Містьского уряду в Гуменнім, мав бы мати капаціту скоро 50 людей. Найперше бы

В просторах СНМ-Музея русиньской културы в Пряшові ся вчера одбыла вызначна подія. Председове орґанізацій Громады сельскых і містьскых представителів русиньскых сел і міст Словакії і Поляньска сельска громада, Закарпатьской області Україны підписали договор про партнерску сполупрацу за літерами котрой будуть

23-го новембра 2018-го року одбуде ся святочне воведжіня до жывота новой книжкы про дітей од Людмилы Шандаловой під назвов Ани бы сьте не вірили. Нова Шандаловой книжка, котра вже традічно з їй пера выходить в дзеркаловім русиньскім выданю – кіріліцьов і

Здружіня інтеліґенції Русинів Словакії, Інштитут історії Філозофічной факулты Пряшівской універзіты і Округлый стіл Русинів Словакії орґанізує завтра, 15. новембра, з початком о 8.30 год. в просторах Філозофічной факулты Пряшівской універзіты наукову конференцію під назвов Русины і Чехословеньско (1918-1938), присвячена 100.

9-гo новембра на святій літурґії у Катедралнім храмі святого Йоана Крестителя в Пряшові святочні одкрыли 27-ый річник Меджінародного фестівалу духовных пісень візантійского обряду, котрый проходив до неділі 11-го новембра. Окрем домашніх хорів з Пряшова, Кошыць і Братіславы, на фестівалі выступили

В комуналных вольбах нашого реґіону сі обгаїли своє місце пріматоры такых міст, як є Бардійов, Ґіралтівці, Стропків, Стара Любовня і Меджілабірці. То значіть в дальшім волебнім періоді буде і надалей пріматоровати в Бардійові Боріс Ганущак, в Старій Любовні Любош Томко,

Михалівцї ся про рік 2019 стануть Европскым містом шпорту. Офіціалнї то на прес-конференції оголосив заступця одборной комісії ACES Europe Лукаш Ворел. Одборна комісія была в Михалівцях уж од понедїлька. Метропола Земпліна ся так стане четвертым словацькым містом, но першым не